ВЕРВИЧКА Й НАДІЯ

МОЛЮ́ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ

Тримаю вервичку в руках
Й молю́ моли́тви без упину…
Чому́ війна, неначе птах,
До нас все далі й далі лине?

Благаю Бога, щоб поміг
Війну з ординцями спинити,
Щоб щезли орки, наче сніг,
І в МИРІ ми зостались жити.

Лягаю й вервичку молю́,
Встаю і знов беру́ у ру́ки,
Пішли із ворогом на прю…
На нас летять, неначе круки.

Аби Всевишній відвернув
Від нас убивців-сатанистів,
В опіку всіх нас огорнув,
Закрив щитом від терористів.

Аби не гинув неньки цвіт,
Щоб не росли війни́ могили,
Аби пропав й ворожий слід
Й жалобні дзвони не дзвонили.

Тримаю вервичку в руках,
В зернятка віру я вплітаю,
Аби війни́ скінчився жах,
Молю́ й надії не втрачаю.

29.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

***

Тримаю вервичку в руках
І милитви шепчу я Богу,
Щоби війни забрав він жах
І дарував нам Перемогу.

Благаю Бога, щоб поміг
Русню прокляту подолати,
Щоби нарешті народ зміг
Спокійно жить й спокійно спати.

Аби пропав ворожий слід,
Щоб не росли війни могили
І щоби клятий той сусід
Більш воювати не мав сили.

Щоби Всевишній відвернув
Від нас ту нечисть препогану,
Щоби нас миром огорнув,
А Україні приніс славу.

Тримаю вервичку в руках,
Молюсь на кожній в ній зернині,
Щоб Бог забрав все горе й страх
Й зберіг життя кожній людині.

30.03.23 р.
©Стефанія Терпеливець, 2023

НА ПЕРЕМОГУ СПОДІВАЮСЬ

Тримаю вервичку в руках…
Молитва, біль, думки́, Вкраїна,
Жахіття бачимо у снах,
Болить нестерпно й солов’їна.

Потворів щоб позбулись ми,
Щоб не лякались ми тривоги,
Щоб не вмивалися слізьми́
І дочекались ПЕРЕМОГИ.

Зерня́тка вервички усі,
Неначе сльо́зи й краплі крові,
Це сум, і страх, і крик душі́,
Який звучить у кожнім слові.

Благання Бога, сльо́зи, біль,
Душа і серце рвуться в шмаття,
Багно ординських божевіль,
Вкраїни бачимо розп’яття.

Та молитви́ молю́ усі,
Щоб розіп’яти не зуміли,
Щоб ми вмивалися в росі
Й герої наші не німіли.

Тримаю вервичку в руках,
Із нею я не розлучаюсь,
Вкраїна й люди у думках…
На ПЕРЕМОГУ сподіваюсь.

30.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 978698