Вересню, мій давній, добрий друже,
Все життя до тебе я іду.
У дитинстві – часом по калюжах,
А тепер – крізь тугу і війну.
Все ж такий русявий, синьоокий,
Рюкзачок новенький на плечах.
Хоч воєнний час тепер, неспокій –
З вогником-іскринкою в очах.
Кличеш дітвору до рідних класів,
Та щемить в душі: не всіх, не всіх…
Декому ця розкіш не на часі:
Ворог зруйнував шкільний поріг.
Вересню, хлопчино, любий друже,
Вічний учню у Країні Знань,
Все з тобою, рідний, надолужим,
Тільки б миру й Перемоги нам!
Ніна Арендар
30.08.2023
Ніна Арендар
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
