Весна не знала, що прийде війна

Весна не знала, що прийде війна.
Вона птахів додому повертала,
Заквітчана, духмяна, запашна,
По вирвах, кров'ю скроплених, ступала.

Вона не думала, що досі сипле сніг,
І ставить лютий душі на коліна.
І первоцвіти слала під поріг,
Пелюстками квітчаючи руїни.

Вона лелеками летіла в небесах,
Сіяла першим несміливим сонцем.
Встеляла травами,розбитий в друзки шлях,
Проміння тепле сипала в віконце.

Веснянками, мов стрічками, в вінок
Березам юним коси заплітала,
І зі струмками у швидкий танок
Під пісню солов'я у такт ставала.

Весна не знала, що прийде війна.
Вона, як ми, на неї не чекала,
І просто йшла... Заквітчана й сумна...
Пташиним криком серце розривала.