Якось тихенько
З проміннями сонця
Зелена брюнетка
Нарешті прийшла
Зранку сніг
І чорна земля
А до обіду
Проліски білий
Дзвіночок
Радісно
Всім сповіща – Весна !
Весна ! Весна !
Всі його чують
І навіть сонний їжак –
Га ? Що ? Де ?
А… ! Весна – прекрасно !
Значить все –
Прокинатись пора
Ще трохи –
І розлетяться кругом
Джемелі
Басом своїм
Гудячи –
Як тут у вас ?
Чи вже зібрались
Цвісти ? – вже треба !
Глядіть же мені !
І всі тому раді
Навіть сліпії
Кроти
Що ніколи сонця
Не бачили
Олександр Протас
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
