Весна ступає кроками малими.
Вона не знає: йти чи ні…?
Так хочеться вдягнути Україну
В квітучі барви весняні.
Вдягнула б землю у траву шовкову,
Але куди не глянь – скрізь кров
Розлилась широкою рікою
Й виблискує, немов червоний шовк.
Одягла б дерева у плаття квітучі
Та всі вони стоять сумні,
Бо під гіллям могучим
Лежать поховані Вкраїнські діточки.
Вдягнула б небо в білосніжні хмари
І простелила б веселкові килими.
Та за тими чорними димами
Не видно навіть сонечка вгорі.
Весна ступає кроками малими
І все навколо знову зацвіте,
Дощами змиється вся кров невинна,
Лише додом багато хто вже не прийде..
Оксана
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
