Почалася весна, а війна не вщуха.
23-й мина, а вона крадькома другий рік вже крокує та життя забира.
Не злікуємо ми загиблих героїв,
Не знайти всих останків понівечих тіл,
Як же тяжко нам жити з усвідомленням цим…
А ще важче їм жити із ділами цима:
і літай, і стріляй, і окопи копай…
В результаті чого ще й контузить могло.
Кожен має, хто там, за державу свою, за майбутнє дітей, навіть світу всього
Звання мати одне, зветься просто – "ГЕРОЙ",
А від люду простого – уклін до Землі,
Це найменше, що можемо зробити всі ми!
Марія Тутова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
