Секстина
Вечірня зоря. Призахідний захІд сонця,
Вітер колиха лободу, очерет
Ніч буде тиха й ласкава,
А ще солодка, мов мед 🍯.
Вечірня зоря. Призахідний захІд сонця,
Ніч одягне пурпуровий берет.
Накине на плечі росяний плащ,
І піде гулять по дібровах ,
Залишить трохи краси на кущах,
І на каштанових кронах.
Накине на плечі росяний плащ,
Хай зорі танцюють на моїх бровах.
Яке ж це щастя споглядать таку красу,
І розуміти,як свій край люблю!❤️
Ось я тримаю гілочку бузкову,
А в ній- росу. Тремтливо- шовкову.
Яке ж це щастя споглядать таку красу,
О, краю мій, тебе благословлю!
Живу я тут, неначе у хмілю.
nezabydka
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська