Вечірній Харків, все в вогнях
Проспекти, вулиці, трамваї,
Все так як в довоєнний час,
Діти з мамами гуляють
І лиш сирени різкий звук
Ідилію ламає,
Нагадує нам про війну
І нас до тями повертає
Знайомі всі мені місця
На них звертаю я увагу
До війни аптека тут була
А тут любив я пити каву
Сьогодні всі вони німі,
Стоять розорені, розбиті,
Бачу це як у ві сні
Прокинусь,
Щезне все тієї ж миті
Але не сон це, ні не сон
І не картини з фільму,
Це з вами наш армагеддон,
Реальність дійсна
Краю рідний, краю мій,
Яке тебе спіткало лихо,
Як хочеться настав, щоб мир
І стало тихо- тихо
Іван Матюшенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
