Вечір серпня

Серпневий вітер коси розвіває
Вплітаючи ромашки на ходунки
Він всі історії на світі знає
Щоби заповнить давню пустоту

Він ніжно дихає в обличчя
Й ласкавим шепотом співа
За юні і тендітні передпліччя
Легенько юнку обійма

Шовкові губи їй ледь-ледь цілує
І проводжає аж під тин
Картинки літа в памʼяті малює
Останнім пензлем сонця -золотим
Гладка Софія