Вечір удома

Цей вечір удома, вечір удома.
І ти несвідомо, ти несвідомо.
Летиш у далечінь, туди
Де від болі і страху лиш тінь

Бачиш небо рідного дому
Забуваєш всю денну втому
Сильний вітер весняний
Світлий ранок туманний

Вже вечоріє, весна знов приходить.
Тепло й чарівність із розуму зводить.
Вільно в повітрі та дихати легше.
Спогад приходить, як було раніше.
Думками я знов у мирному домі,
Тут забуваю усі страхи свої.
Міцні обійми – ніжні та рідні.
Та ми вже не ті, ми нові, інші!

Фари блищать на широкій дорозі.
Ти там як миша посеред колосся.
Вітер потужний колише волосся.
Зараз весна, не скоро вже осінь.
Щетиніна Дар’я