Вечір
Сонце прекрасне ярке
Озоря душу закатом.
Закат проник в мою душу і зігрів,
Світ тяжкий і різноманітний.
Але в ті моменти я відчув, що я живий.
Скільки людей бачить сонце і мовчить,
Не розуміючи його краси.
Так жаль, що лише мрійники і діти бачать цей світ прекрасним.
Озоря небо і мою зелену стіну.
Сонце уже не гріє, не пече,
І холод проза в дім.
Але мені байдуже.
Дьоміч Володимир
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
