І слів багато не хватило,
дізнатись правду по губах.
Бо важко думати що саме,
коли є справжні почуття.
Але взаїмність не завжди буває
коли так хочеться тепла.
І руки ніжні притискає,
й любов її згорає вже до тла.
І сльози навертаються на очі,
й на душі все повмирало.
Не чути і серцебиття щоночі,
бо вмерло тіло, якось вже його не стало
І вмерло тіло, і вимерло кохання,
вже неважливі почуття.
Бо страждають лиш невдахи,
що вірять в незакохане життя.
Вікторія Панасюк
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
