Від тепер, тримай усе,
Одною рукою,
Права, ліва…
Сенсу більше мабуть у снігу весною.
Немає сенсу вибирати.
Вхопись!
Та роздери до крові,
щоб нігті повилітали,
а пальці стерлись в пил
Залиш!
Свій слід у світі цьому,
більш-менш
менш-більш.
Вибирай!
Чого стоїш?
Потяг піде і тебе залишить,
мабуть
так, краще буде?
Коткін Віталій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
