Визнай Місяцю ти лице мір !
Шукаєш тепло тіл
Сонця
Вимірюєш шарлат
Лави у лавандовому небі
І боже з яких пір
Висміюєш …але не смієш піднять
Своє лице
До моїх чертог мирволиш фронтир
Я та жінка що йде з побачення
Світи мені!
І відбивай зірки з моїх підборів
Не заздри пристрасним мріям
Я знаю рух мій спокушає
Дізнатися правду я не дам
Чому його кохаю
Серпанковим сріблом не ховай
Не підглядай і не слухай плітки
Особисто у мене своя вуаль
І я її міцно тримаю
Ти бачив як цілую на прощання
Його
Тоді була щаслива
І як виходжу із метро
без вагання
Не зітхай так важко, Місяцю
скоро ніч, а там знову світанок
Я ж колись стану матір’ю …
І діти будуть схожі на нього
Та зараз я тиха і втомлена жінка
Ти будеш моїм чоловіком?
Тіраґс
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
