Чорні хмари дощові небо обліпили,
Чути грім з усіх сторін, капають краплини.
З неба блискавки летять до землі яскраво.
То Перун карає тих хто лихе бажає.
Вийду з хати я під дощ, підніму долоні,
Привітаюсь з Перуном, не боюсь я грому.
Запитаю, чому злий? як у нього справи?
І мені він відповість, ми ж сім’я з Богами.
Дощ сильніше вже іде, я стою щасливий,
Все змиває він з мене і дарує сили,
Кожна капля є жива створена Богами,
А не та що у відрі, свячена попами.
Подивлюсь у небо я, пильно і без страху.
Бо нікому із людей не бажав я жаху,
Не боюся що Перун мене покарає,
Бо по совісті живу,всім добра бажаю.
Усе ближче чути грім, блискавки по всюди.
Ніби справжній феєрверк це небесне чудо.
Нехай нечисть вся біжить від мене і люду.
Ми онуки тих Богів, що рабів не люблять.
