Втрачає зима свою вроду,
Струмками стікають сніги…
Полились із річки всі води.
В повітрі початок весни.
Чергуються пори миттєво
І наші роки так летять…
Спливають десятки життєві,
Не в змозі ми їх наздогнать.
Цвірінькає всесвіт ранковий,
Відродження світу зі сну.
Стрічаю знов ранок святковий!
Чергову чекаю весну.
І так вже багато років
У скриньці моєї душі.
Та, все ще милується око
Чарівністю, наче у сні…
Не спиниться захват ніколи,
Допоки у серці весна!
Вирує життя кольорове,
Хай житиме вічно краса.
ND💗
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
