Клин ви́соко у небі пролітає,
І сум між ними,
в крилах журавлів,
Сліз пелена вже очі застилає
Та стрімко погляд
слідом полетів.
Провів птахів у даль,
до небокраю,
Повз шелест осені,
спустілих берегів,
І знов сльоза за іншою збігає,
Тривожить сум,що порохом осів.
01.11.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
