Витканий шлях візерунками долі,
І кожен із них має власний мотив,
Барвами щастя гуляє на волі,
Душевне тепло Бог у чашу налив.
І кожному з нас він дав нитку свободи –
Візерунок життя вишивай собі сам,
Тоді і доля найкращу пошле нагороду
Найліпшим її і умілим майстрам.
Орнамент, витканий з пряжі сердець,
Любов’ю по вінця наповнюйте,
Її благодаттю осипле Творець,
Й щасливих миттєвостей спомини
Вінчальним мотивом наповнять цей світ,
Добро з милосердям зливається,
Де сонце обійме й дасть світла в отвіт,
Де душевне тепло розливається
І наповнює ріки життя милосердям,
Складає із крапель святої водиці
Оте найцінніше, що є в нас осердям
Й дає його людям, як корінь живиці.
Беріть його нИтки, кладіть візерунки
Оті, що яскравіш на ниві життя,
Впускайте у серце добра лиш дарунки,
Це долі найкраще, що є, вишиття.
М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат
