Виходять помахати мені
Дві дівчини – все гарні такі.
Серце зігрівають мені –
Як це добре, коли є такі.
Усмішка на обличчю з’являється
Аж до вух і щасливий сміх.
Помахаю я їм , рука весело махається –
Буде байдуже сонце, дощ чи сніг.
Дивлюся на них я
На янголів з красивими очима
Прекрасні їх серця
З чистими душами і думками ясними
Їхні усмішки і очі чарівні
Мені усміхаються і проведуть
Дороги навіть найпотайні
Вихід завжди знайдуть.
Їм дякую дуже щиро
За їх увагу – важливою є
Для мене, бо це щиро.
Моя про них думка – файна є.
Погані думки відженуть,
Спогади недобрі згинуть,
Причину для усмішки знайдуть,
І хороші митті нехай линуть.
Вони причина для усмішки мені,
Бо все гарні та хороші такі.
І ще раз вийдуть помахати мені –
Як добре, коли є такі
Богдан Яворський
