Вишиванкою доля стелилась,
На ній колір червоний і чорний,
Світла радість й журба оселились
У моїй і твоїй, друже долі.
І сміялась. і плакала часто
Наче скрипка чи диво-сопілка
Про недолю чиюсь та про щастя,
Про розлуку й кохання довіку.
Хай же стелиться доля барвінком,
Рушником вишиваним крилатим,
Жити всім щоб під небом блакитним,
Сонечку й мирним дням усміхатись.
2025 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
