Світанок. Тихий дзвін ложки об край чашки, запах щойно звареної кави, і більше жодного звуку. Моя душа любить цей момент. Коли світ ще спить, а я вже не сплю. Це не самотність у звичному розумінні — це самотність обрана, вистраждана, а потім поцінована.
Мої друзі часто не розуміють. “Чому ти не йдеш з нами?” — запитують вони, коли я відмовляюсь від чергової гамірної вечірки. “Тобі нудно самій?” — цікавляться вони, бачачи, що я проводжу вечір за книгою, а не в барі. Я не намагаюся пояснити. Як пояснити, що моя душа, немов той старий, мудрий кіт, шукає не розваг, а тепла і спокою?
Я гуляю містом, але завжди на одинці. Іду парком, спостерігаю за тим, як сонце пробивається крізь листя. Бачу закохані пари, щасливі родини. І мені не заздрісно. Я просто спостерігаю. Кожна людина для мене — як окрема історія, яку я не кваплячись читаю. Кожен сміх, кожен погляд, кожен жест — це слова, написані в цьому великому оповіданні, що називається життям.
Мені не нудно. Моя душа ніколи не буває порожньою. Вона наповнена думками, мріями, спогадами. Вона, як стара скриня з дорогоцінними скарбами, яку я можу відкривати лише на одинці. Тут лежать і щасливі, і болючі спогади, і ті, що вже давно стали частиною мене. Я перебираю їх, роздивляюся, і відчуваю, що це справжнє життя — не те, що на показ.
Іноді я почуваюся маленьким деревом посеред поля,Самотнім, але не забутим. Я обіймаю себе вітром, відчуваю на собі краплі дощу. Я вітаю сонце і проводжаю його. І я знаю, що це моя сила. Моя самотня душа — це мій дім, де я завжди можу бути собою. І це, мабуть, найважливіше.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Ой, літа ви, літа молодії, Утекли ви від мене кудись. Чи птахами удаль відлетіли, А чи з кониками подались Вороними далеко-далеко, Не вернути мені уже вас, На душі стає щемно і тепло, Як згадаю далекий той час,
Як трояндами ви розквітали, Рахували зірки усю ніч Та від щастя серденько співало. Ой. нема уже тих юних літ. Їхнє місце заповнили зрілі Та досвідчені мудрі літа, До діток подались молодії, А до внуків вже юнії мчать.
2020 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Троянд окрас шипи розгорне Ягня пригляне грізнорого Най у Лілії квіт крізь Любов розсвітає Без шипа без грози лиш красою сіяє
Троянд окрас шипи розгорне Ягня пригляне грізнорого Най у Лілії квіт крізь Любов розсвітає Без шипа без грози лиш красою сіяє
1983
The modest Rose puts forth a thorn The humble Sheep a threating horn While the Lilly white shall in Love delight Nor a thorn nor a threat stain her beauty bright
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
