Витягніть же списа із серця,
Бо буде колоти до віку.
Витягніть списа і вставте,
В груди того хто вас скривдив.

Малюйте тим списом кривавим,
По стінах гіркої правди.
Малюйте тим списом, малюйте.
До поки вас ніхто не впізнає.

А потім забудьте про списа,
Залиште його десь на ґанку.
Забудьте про списа, забудьте.
Бо він сам про все нагадає.

Не потрібен більше цей спис,
Ви вже ранили кого вам хотілось,
Не потрібен він більше ніяк,
Бо ніхто точно вас вже не скривдить.
Єва Бабенко

Боже дай нам сил,
Щоби не забракло.
Бог, допоможи,
Щоби мимовіль –
– не розбив я скло,
І не взяв ті дрізки
Разом із вином
що дарує біль.

Господе, помилуй
Я ледве тримаюсь:
Щоб одного ранку
не розтяти жил..
Хтось гартує дух свій;
Хтось вартує гнів свій;
Серед них – ким стати:
Я ще не рішив.

Десь він був повільний;
Десь – горіла срака;
Ну а десь і зовсім – не знаходив путь.

Тож за що ти, Боже
Поробив маньяка?
Чому така дяка?
В чому твоя суть?

Інколи забутий;
Деколи побитий;
Загалом звичайний –
але всі женуть..

Відповідь на це нам
Господь не підкаже,
Адже там на небі –
його засміють.
Олесь Шиш

Я в шоці від часу в якому живу
Це світ довбойобів і кончених дур
Так хочу пустити у неї ракету
Щоб більше не бачить дива інтернету

Щоб більше не бачить трагедій війни
Які існують для того щоб просто були
Щоб більше не бачить ні суму ні радість
Щоб не витрачати суми на гадості

Я дуже втомився від безладу в світі
Де люди все більше мігрують у сіті
за спрагой наживи руйнують ті стіни
Що їх бережуть від поранень на тілі

Ти бачив як люди гнуться від болі
Наркотики ,бабки і тут море крові
Ти вчора ковтав речовини у горі
А зараз тебе гусі топчуть на полі

Тепер ти живеш від ранку до ночі
Тепер все життя не буває що хочеш
Тепер твої будні будує чийсь коуч
І робе все так щоб поцупить твій фокус

Все наше майбутнє шукаємо спокій
Діти , робота , на все куча років
В наше століття ми ставим на ботів
Людей забувать ,стає більше босів

Наші пращури всі боролись за волю
Яку ми віддаємо за мізерну долю
По волі масонів хватаємо зброю
Та зрадимо брата для кращої долі

Микита

Заспіваймо пісню про Україну.
Заспіваймо пісню про мій край.
Як розбили армію рашиську,
Як погнали її за небокрай.
Про народ великий наш єдиний,
Що уміє здивувати світ.
Що без зброї він лупив рашистів
Не давав дійти до Києва їм.
Що ніколи цей народ не здастся,
Буде битись до останнього в бою.
Захистить він нашу Україну,
Захистить він матінку свою.
Цей народ ніколи не підм’яти,
Під вонючу рашиську ступню.
Вміють наші воїни завзяті,
Боронити землю цю свою св’яту.
Повій вітре, буйний, ти по світу.
Розкажи всим селам і містам.
Як боронить землю Україна,
Як уміє землю захищать.
І прийде вже скоро Перемога,
Вже не буде нікому стрілять,
Бо рашисти згинуть як роса на сонці.
А Україна буде процвітать.
Тетяна

Коли я вчора міцно спала,
Сьогодні вже не йду додому,
Крила матері оберігають від сильного прильоту
Невже ми цього варті?
Коли і що зробила я не так?
Від цього жаху тремтять ноги…
Сподіваюсь що йдемо до перемоги!

Колись давно була для мене воля,
Птахи співали дзвінко.
А зараз, це все мені лише все сниться
Хоч би не в кошмарі ото ця птиця.
Олександра Сіов

З роками проживаю я свій вік-
Щось в серці потихеньку гасти стало, І плине час, від тих думок я майже втік,
І майже відчуття нема що щось пропало. В якийсь момент це "щось" я ніби відпустив:
Нарешті, тепер я точно вільний!… Але в кінці згадати чи забути не зумів,
Для цього я був не достатньо сильний.

А час іде, години заміняються на дні,
Мить іноді і зовсім не вловима, Рожеві окуляри знову не вдягти,
І світ вже не побачити дитячими очима.

Тоді момент я цінувати не хотів,
Бо не було того за ради чого зупиниться, Але тепер я знову вірить захотів,
Що полум’я минуле розгорится. Тепер я зрозумів, що щось,
Колись горівше, досі тліє, І знову загорілося це "щось",
Тепер підкріплене надієй.

Назар

Як стане гірше в Україні нема волі нема слави. Ти люби і бережи нашу Україну. Нашу рідну мову солов’їну.
Анжеліна Летті

Тиша саме наче пише,
Підсумки підводячи дня:
Не вплине, не згине, не вмре…
Окупант на думку не вплине,
А країна – не вмре й не загине.
17.05.2024.
Ростислав Сердешний