ДОДАТИ ВІРШ
АБО

Сучасна лірика: чуттєва авторська поезія для душі

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors

ОСТАННІ БЛИСКИ

Останні блиски сонця в вікнах, Стрижами вечір гомонить, У шумі місто, в різних звуках, Й берег по-різному звучить. В приватний сектор вишні ма́нять, Собачий гавкіт, півня спів, Розквітлі липи все дурманять, Тож вітер далі полетів. Усе потроху затихає, Ніч чорні сутінки плете, З-за хмари місяць вигляда́є, Світло кидаючи […]

Автор Ганна Зубко

Читати повністю

* * *

Сховалось сонце в якусь мить, З очей напруга зникла, То вітер поряд, не спішить, То беззупину лі́та. Без сонця посмішки сумний, Стрибає по калюжах, І день, напро́чуд говіркий, Похмурий, навіть дуже. 19.06.2026. Ганна Зубко

Автор Ганна Зубко

Читати повністю

Ніжність (ремінісценція)

Постелю тобі трави І пухом тополі подушку настачу, Легким подихом вітру Дрімоту тобі понесу, І дітей заколишу, І вони уночі не заплачуть - Може в цьому Кохання вселенського суть?

Автор валерій хиля

Читати повністю

Ніжність (ремінісценція)

Постелю тобі трави І пухом тополі подушку настачу, Легким подихом вітру Дрімоту тобі понесу, І дітей заколишу, І вони уночі не заплачуть - Може в цьому Кохання вселенського суть?

Автор валерій хиля

Читати повністю

Зв’язок

Давно вже не тремтиш в моїх руках, Хоча бажання є щось відчувати. По цих десятиліттях і роках Багато вже було чого втрачати. Але я прагну бачити тебе І чути, і любити, й обіймати. Для мене це важливо і тепер, Хоч іноді ще хочеться й збрехати. Зв'язок на відстані […]

Автор валерій хиля

Читати повністю

Зв’язок

Давно вже не тремтиш в моїх руках, Хоча бажання є щось відчувати. По цих десятиліттях і роках Багато вже було чого втрачати. Але я прагну бачити тебе І чути, і любити, й обіймати. Для мене це важливо і тепер, Хоч іноді ще хочеться й збрехати. Зв'язок на відстані […]

Автор валерій хиля

Читати повністю

1

Плач, берізко, плач, весь лісе, Плач зі мною, росо. Бо не вернеться, як ранок, Днів палких краса. Гасне сонце, гасне світло, І не спалахне Той розгульний вогник в оці, Що палив мене. Рідшатимуть мої зуби, Випаде волосся, І по зморщеному серцю Смуток пронесеться. Покарбують люті зморшки Чоло, і […]

Автор Cristian VonDyuk

Читати повністю

154

Мій батько — геній, недосяжна висота, А мама — простота, любов і чиста хата. У вихорі дівчат лишилась доля брата, І я пізнав, любов на смак і як тиснуть її кліщата. П'ять імен спалахнули, як зорі нічні увісні: Люда, Марина, Уляна, Джазіба І Субіра, чий образ лишивсь бездоганним,— […]

Автор Cristian VonDyuk

Читати повністю

153

Доходить віку змучений каліка, Прямує кволо до межі буття. Не знавши слова доброго за вік, І кличе в землю стомлене життя. За каяттям утрачених нагод Ховався геній, мудрий від природи. Митець, що не чекає нагород, Корчує гордість задля правди й згоди Прибитий до землі, здолавши страх, Він береже […]

Автор Cristian VonDyuk

Читати повністю

150

Що ж, оманлива подруго, Я ж благав заради Бога: Не хитруй, не гріш, не треба, Переграй мене, салаго. Що за дивная тривога? Розвела з тобо дорога. Бракне світла, бракне сил, Цілий світ став враз немил. А мені дихається легше, Наче рак послабив клешні. Полегшало раптом в серці, Наче […]

Автор Cristian VonDyuk

Читати повністю

146

За росу на босих ногах, За гриби під час мжички в лісах, За мох на корі дерев, спів птахів І за шершавий язик теляти. За ґрунт під нігтями, За мозолі від сапи, За першу ластовеня, що випало І за останню сльоту в шапці. За скирту сіна, соломи І […]

Автор Cristian VonDyuk

Читати повністю

143

Ну що ж, мені пора, прощайте І вслід мені у спину не ридайте. За стіл великий збереса родина Й веселі спогади помалу нагадайте. Так було, як не стало діда Петі, І баба Маня, сміючись крізь сльози, Сказала, сидячи в кімнаті: «Мене не стане, Ну а ви потому поржете […]

Автор Cristian VonDyuk

Читати повністю

Лірична поезія: простір щирих емоцій наших авторів

Лірика — це відображення людської душі, її найглибших переживань, мрій, болю та безмежної радості. Вона відкриває перед читачем внутрішній світ людини. У цьому розділі нашого поетичного порталу сучасні автори діляться своїми ліричними віршами, перетворюючи власні емоції на римовані рядки, які здатні торкнутися найтонших струн серця.

Сучасний ритм життя часто залишає нас без сил на емоційне відновлення. Саме тому читання чуттєвої поезії стає справжньою віддушиною. Авторські вірші допомагають зупинитися на мить, замислитися над вічним, знайти відповіді на складні життєві питання або просто насолодитися красою українського слова.

Яку лірику публікують у нашій спільноті?

Колекція платформи щодня поповнюється новими творами від авторів з усієї України та з-за кордону. Їх можна розділити на кілька ключових напрямків:

  • Інтимна (любовна) лірика. Щирі вірші про кохання, пристрасть, ніжність, а також про гіркоту розлуки та нерозділені почуття. Це найпопулярніший напрямок серед наших авторів.
  • Пейзажна лірика. Поезія, що оспівує красу природи, яка часто виступає дзеркалом людської душі та віддзеркалює внутрішній стан поета.
  • Філософські роздуми. Глибокі авторські вірші про сенс життя, плинність часу, добро і зло, місце людини у світі, які спонукають до самоаналізу.
  • Громадянська лірика. Твори, наповнені любов'ю до Батьківщини та переживаннями за долю свого народу.

Знаходьте однодумців та зберігайте улюблене

Ліричні вірші виконують роль своєрідної арт-терапії. Коли ми читаємо рядки, які співзвучні з нашим поточним станом, ми розуміємо, що не самотні у своїх переживаннях. На нашій платформі ви можете не лише читати ці твори, а й зберігати їх у власні книжкові добірки.

Запрошуємо вас поринути у чарівний світ лірики! Підтримуйте авторів у коментарях, цитуйте їхні вірші у соціальних мережах та надсилайте ті рядки, що найбільше вразили, своїм близьким.

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]