Зима без снігу, у дощі,
Якась пародія на зиму,
Дітям би ковзанки слизькі,
А хтось би й сніжку кинув.

Хтось би крутнувся в ковзанах,
Торкнувся товщі льоду,
Згори летів би хтось, як птах,
На лижах аж до броду.

Зачервони́в мороз би ніс,
Заліз би в рукавиці,
У дім ялинку хтось би вніс,
Дарунки та гостинці.

Хтось на снігу б щось малював,
Трусив із гілок іній,
А хтось коня би поганяв
На санях в хуртовині.

27.12.2025.
Ганна Зубко

Чорною ниткою смутку,
Доленько не вишивай,
Радості білою, прошу
Наше життя прикрашай.

Нитку блакитну любові
Вплети у віночок життя
І на його рушникові
Хай буде твоє вишиття.

Рожевою ниткою щастя
Ти помереж всі стежки,
Червоною виший кохання,
Палає хай в серці завжди.

2019 р.

Один, два, три ,чотири, п’ять
Весело все рахувать.
Один – котик на порозі,
Два – собачка на дорозі,
Три – в садочку їжачок,
А чотири – павучок.
П’ять – крокує квочка мати.
Шість, сім, вісім це курчата,
Жовті і малі клубочки
Крутяться навколо квочки.
Дев’ять ще одне курча
Десять – гарне каченя.
Добре щоб запам’ятати,
Треба ще порахувати.
Один – котик два – собачка
Три в садочку їжачок.
Не пропустимо чотири.
Це маленький павучок.
П’ять, шість, сім і вісім-
Квочка курчат веде до садочка.
Дев’ять – ще одне курча,
Десять – гарне каченя.

В нове Різдво зима прийшла,
Морозяна, без снігу,
Яскраве сонце без тепла,
Сповита річка в кригу.

Собачий гавкіт десь селом,
Дерева в білій хвої,
А кінь помахує хвостом,
Тягну́чи воза в полі.

Соломи з скирти повен віз,
Якби ж то сніг та сани,
Коник охоче б все те віз,
Тупав би копита́ми.

Вітрець би ззаду підганяв,
Кошлатив пишну гриву,
Гладив бадьорого коня,
Наче малу дитину.

25.12.2025.
Ганна Зубко

Моїй так холодно душі
І вона плаче, мов дитина.
Як заспокоїтися їй?
Війна турбує в Україні.
Із матерями ділить біль,
Яких сини пішли у вічність
За рідну землю та свій дім,
За те, щоб щастя було дітям.

Та прагне втішить вони тих,
Хто постраждав й здоров”я втратив,
Зате вернувся все ж живим
До рідних й батьківської хати.
У пісні тугу виливать
Й журитись доти вона буде,
Поки хтось хоче воювать
Та гинутимуть марно люди.

Ізаспокоїться вона,
Як сонце миру усміхнеться,
Забудеться слово ” війна”
Та всім щасливо заживеться.

2018 р.

Неочікувано, вранці біле покривало
опустилося на землю і все білим стало.
Враз дерев скелети вбрались у білі наряди
Дивлячись на цю красу, приходить розрада,
Заспокоєння, а смуток розтанув безслідно
Мов серпанок розчинився тихо, непомітно.
Прийшов спокій і надія на гарне майбутнє
Віра- станеться щось дивне, справжнє, незабутнє.
Це дарунок новорічний зима надіслала.
Скинула з небес на землю біле покривало.

За Новий Переможний рік!
За Перемогу України!
За те щоб Мир настав вовік
На всій землі у всіх країнах!

Щоб повернулися назад,
у рідний дім, на Батьківщину.
Кого заставила війна
Покинути рідну країну.

Щоб з диму вогняних зірок,
Які війна нам надсилає,
Її пекельних сторінок
Де все живе в вогні палає,

Живими доньки та сини
З полів воєнних повернулись.
В салюти переможні щоб,
Вогні смертельні обернулись.

За Переможний рік Новий !
За відбудовану країну !
За непорушний Мир, святий !
За перемогу України!!!