ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Про життя    Тварини кращі за людей

Тварини кращі за людей

Нам треба вчитись у тварин,
‎Як треба жити в цьому світі.
‎Бо на відміну від людей,
‎Їх не можливо підкупити.

‎Погляньте тільки на собак,
‎Це кращий друг в житті людини.
‎Вона з тобою просто так,
‎До смерті тебе не покине.

‎Також погляньте на комах,
‎Як бджоли в вулику рояться.
‎Всі як єдиний організм,
‎Підтримка, єдність, справжнє братство.

‎І вірність справжня у тварин,
‎Поглянь на лебедя і вовка.
‎Вони кохають тільки раз,
‎А люди бігають без толку.

‎Придумали кордони ми,
‎Тепер живемо як у клітці.
‎Погляньте як живуть птахи,
‎Для них відсутні ваші мітки.

‎Хоч в еволюції колись,
‎Здобули ми найвище місце.
‎Та вчитись є чому в тварин,
‎В їх світі більше правди й світла.

‎Бо інші цінності у них,
‎Живуть по кодексу природи.
‎Без грошей, заздрості, понтів,
‎Такі як їх створили Боги.

  Патріотичні    Ми (до Дня Державного прапора України)

Ми (до Дня Державного прапора України)

Ми заспіваємо про день,
Ми заспіваємо про ніч,
Зустрінемось усі разом,
Щоб мріяти віч-на-віч.

Ми підіймемо прапор наш
Над вільною країною,
І зрозуміє кожен з нас:
Ця мрія зветься Україною!

Ми прочитаємо вірші,
Придумані до війни нами.
І будем мріяти про мир,
Торкаючись хмарин руками.
23.08.2024 ©Ірина Вірна

  Про життя    Спокій

Спокій

Спокій …
відлуння кроків
Тільки…
відчуєш хвильку
Повітря …
завмру на мить я
Сон…
під ковдру долонь
Зникне…
реальне миттю
Спокій…
завмерлий здогад

квітень, 2024 ©Ірина Вірна

  Еротична лірика    Сузір’я

Сузір’я

Розсип зірок на тілі –
Це таємний знак.
Ти хочеш його розгадати?
Я мрію почути : так!

Сузір'я родимок ніжних,
Як тільки торкнешся –
Пропав!
Зникає всяка обережність,
Бо це таємний знак.
Так!

Серпень, 2024 ©Ірина Вірна

  Філософські    Колискова дощу

Колискова дощу

Крізь сон почула я приємний спів,
Здавалось що десь річка зовсім близько,
Але це дощ вночі отак шумів
Тихесенький без грому й блискавиці.

Він заколисував мене, наче маля,
Яке у сон поринуло, мов казку.
Наче в дитинстві побувала я
Та рук матусиних відчула ніжну ласку.

2018 р.

  Воєнні    МИРОМ УСЕ В НАС ПРИКРАШУ

МИРОМ УСЕ В НАС ПРИКРАШУ

МИРОМ ВСЕ У НАС ПРИКРАШУ

Прийшов москаль в країну нашу,
Бо прямував він на парад,
Тепер йому доро́га в рашу,
Але двохсотим вже назад.

Тепер йому доро́га в рашу,
Яка веде на небосхил,
Їм не топтати землю нашу,
Квітник зросте замість могил.

Їм не топтати землю нашу
Сво́м смердючим кирзаком,
Не будуть лити горя в чашу,
Яке тече все рівчаком.

Не будуть лити горя в чашу,
З життя не будуть визволять,
Навік зали́шать землю нашу,
І нас не будуть убивать.

Навік зали́шать землю нашу,
На повні груди ми дихне́м,
Я цю надію не зага́шу,
Хоч на душі і біль і щем.

Я цю надію не зага́шу –
Піде в болото лютий враг.
Я МИРом все у нас прикра́шу,
Піді́ймуть всюди рідний стяг.

Я МИРом все у нас прикра́шу,
Усюди славень зазвучить,
Зустрінем ПЕРЕМОГУ нашу,
І ми, й Вкраїна будем жить.

29.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044689

  Новинки    Кров – не вода

Кров – не вода

Кров не вода.

Кров не вода ,щоб нею вмитись
І спраглими вустами не напитись
Вина червоного , пʼянкого
Хоч і ворожого ,лихого,злого.
Душі живої джерело – то не криниця.
Кров не вода , щоб так навмисно
її розсипати намистом
По снігу білому і по землі.
Не позбирати, не налити
І повним келихом не пити,
А потім жити, жити, жити…
Так не бува ,щоб кров мовчала.
Невинних до небес кричить,
Кричить, кричить не замовкає…
А тих хто завинив мовчить.
Мовчить до сорому байдужа,
Холодна як зимова стужа,
Звиває кільця ,вʼється вужом ,
Смердить отрутою змії.
Кров не вода ,тече від серця .
В судинах бʼє ключем живим .
Звучить музичний хіт творіння
Оркестр, керований Творцем .
Кров не вода , бо душу містить,
Бо живить нас вогнем святим.
Передається поколінням
Разом із мудрістю віків.
Кров не вода і так вже склалось,
Що від початку й до кінця
Не все що маємо ,то має вартість,
Безцінне є лише життя!
29.07.2025

  Воєнні    Слова безмовні

Слова безмовні

Слова безмовні на плиті гранітній,
Які так хочеться до серця пригорнути.
Синочки й дочки голуби тендітні,
Які могли б іще між нас побути.
Війна кривава крила розпустила.
Чорнені крила горя та розрухи.
І кров'ю нашу землю окропила,
І у молитві ми складаєм руки.
Слова безмовні в душу промовляють.
Шепочуть тихо, щоби не злякати,
Щоб заглушити біль оту сердечну,
Яка ножем встромляється між ґрати.
Слова безмовні в погляді застигли…
Ми кожну букву чітко закарбуємо…
Синочки наші додадуть нам сили
Ми їхню поміч з вічності відчуємо…

  Воєнні    Ти живий

Ти живий

А ти живий,
І завжди будеш жити
В думках, у серці та у щирім слові.
В дощі осіннім,
В сонячнім промінні,
у веснянім ранку і в снігу зимовім.
І в цій тендітній квітці,
Що в садочку
Свій аромат дарує всім довкола.
У небокраї…
З хмарками в таночку…
В чарівній пісні та у шумі моря…
І цій пташині,
Що сьогодні з ранку
Так лагідно у шибку заглядала…
У цій молитві,
Що тихенько й щиро
За тебе, сину, Господу складала…
Ти будеш жити
Поки серце б’ється…
Бо ним тебе я ніжно огортаю…
Ти будеш жити
Поки думка в’ється,
Бо лиш в думках тебе я завжди маю…

  Воєнні    ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

ЧИ ДОВГО НА СВЯТО ЧЕКАТИ?

Нехай у вічність кане все погане,
Нехай у вічність піде зло й війна,
Хай чимскоріш в нас знову МИР настане,
Хай щезне з України сатана.

Нехай у вічність пі́дуть всі ординці
За те, що нас взяли́ся убивать,
Хай заживуть у МИРі українці,
На нас щоб не могли більш зазіхать.

Нехай у вічність пі́дуть сатанисти –
Не місце їм на цій святій землі́,
Двоногі ці недоумки-рашисти
Нехай наві́ки щезнуть у імлі.

Нехай у вічність відійдуть убивці,
Які прийшли зі зброєю до нас,
Зотліють хай до папірка паршивці,
Хай на землі́ закі́нчиться їх час.

Нехай у вічність відлетять хоч нині,
Аби і духу не зоста́лось тут,
Бо місце на святій землі́ – людині,
А їм у пекло кожному маршрут.

Нехай у вічність кануть всі до шпенту,
Хай факелом яскравим спалахнуть,
Й не ли́шиться від вбивць ані сегменту,
Щоб кара не могла їх обминуть.

Нехай у вічність кануть всі потвори,
Які несуть роки́ нам горе й біль,
Нехай розмиє нелюдів цих но́ри,
Й не мали змоги вибратись звідтіль.

Нехай й упир у вічність з ними кане,
Щоб більш не міг накази віддавать,
Нехай згорять із ним убивчі плани!
Чи довго нам на свято це чекать?

27.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1044537

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]