Твої руки холодні,
Вони крижані, як лід..
Візьми до рук сонце!
(Як? Воно ж над хмарами)
Твоє сонце – твоє серце.
Ти його не відчуваєш?
(Хто-зна, не знаю..)
Тоді душа…
Вона твоє сонце.
(А вона в мене є..?)
Вона є у всіх людей,
Тільки от використавши – викидають.
Душа – це совість.
Вона в тебе є..
Тільки її занадто багато.
Хочеш побачити чому?
Спробуй підвести людину..
Ти не сможеш – тобі не дано!
(Так…Ніхто не сможе..)
Люди бувають – різні.
Слова, обіцянки – грають велику роль.
Тільки не всі, хочуть бачити це.
(Але ще є надія..?)
Можливо. Люди – істоти змінні.
Уляна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська