Молодість поряд — веселіше,
І час без смутку пробіга,
Була б в гостях в мене частіше
Внученька Оля-Оленя.
Колись гарненьке Оленятко,
Дуже рухливе внученя,
Маленька дівчинка-зернятко,
Тепер доросле Оленя.
Вона росла і розцвітала,
Гарніла просто на очах,
Граційно, гордо вже ступала
В довгих, заплетених косах.
Ольга-княжна —
брови, мов стріли,
В’ється за спиною коса,
І карі очі — світлі, милі,
Чорнява дівчина-краса!
Дай, Боже, щастя цій дитині!
Час, не погань її красу!
Вже не звивається по спині,
На жаль, підрізала косу.
Красу природа дарувала,
Так бережи її, шануй! —
Радила мудрість, докоряла,
Внучка, почуй її, почуй.
23.04.2023.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
