Шість хмаринок біля хати,
В якій жила давно вона.
У жовтні місяці дівонька,
Своє серце віддала.
Той хлопець, парубок великий,
Як дуб кремезний, вірний їй,
Розбив її на дві частини,
Вона як різні дві людини.
Світляка в омуті блукала,
До нього все ж таки палала.
Шукала, де його знайти,
Та не могла вже віднайти.
Тепер все стало без надії,
Він пішов, вона одна.
Не було слів, немає тіні,
«Він не прийде» сказа вона.
Без нього все таке порожнє,
Як ніби все навколо мре.
Вона чекає, хоч і знає,
Що він не повернеться вже.
Агаджанян Еліна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
