Мені свобода краща над усе
Нехай у мене і простенька мова,
Рабам не зрозуміти попри все,
Всі блага не замінять волі слова
Нехай летять слова, нехай співа
Моя душа свою вечірню пісню
Я страх відмови вже переросла
Я дихаю уповні. Я вже вільна.
Я не шукаю фірмових чобіт:
Для ніг моїх надворі вічне літо.
Я йду босоніж до своїх воріт,
Які для мене долею відкрито.
Зриваю день, і випиваю ніч,
І зорі-сни як хочу розсипаю,
І не залежна рабських протиріч:
На горло правді я не наступаю.
Комусь я не така, та й Бог із ним
Усі на світі люди — просто люди
Хтось прагне хліба, а комусь машин.
А я співати прагну. Тут і всюди.
І, може промовчу, коли болить,
А потім заспіваю. Колискову.
Хай панахидою вона звучить
Тому, хто підім’яти хоче слово.
11, Березень, 2022, Індія
#مرینا_اکرام
#MarynaAkram
#МаринаАкрам
#मरीना_अकरम
©
Марина Акрам
