Любов, небо, радість і весна, Усе це сплітається в моїй душі. Мов чарівна мелодія, що лине у вітрі, Ці почуття несуть мене вперед, як весняні хвилі. Любов — це вічний океан, що ллється з серця, Де кожен момент — це нова пригода. Небо — це безмежність, де зірки […]
Символ — це той, що в серці звучить, Мов мелодія, що вічно лине. Він — світло думок, іскра надії, Що крокує вперед, як сонце у весняній зорі. Символ — це образ, що наділений силою, Що вдихає життя в безмежні простори. Він — могутній стовп, що твердо стоїть, Як […]
Море, безмежна глибина таємниць, Де хвилі співають свої пісні нічні. Твої води, мов мрії безкраї, Линають від берега до горизонту далекого. У тобі таємниці тисячі, мов перлини, Що лежать у твоїх недосяжних глибинах. Ти — вічний мудрець, що розповідаєш про минуле, І слухаєш кожну думку, кожне слово тихо. […]
Море, безмежна глибина таємниць, Де хвилі співають свої пісні нічні. Твої води, мов мрії безкраї, Линають від берега до горизонту далекого. У тобі таємниці тисячі, мов перлини, Що лежать у твоїх недосяжних глибинах. Ти — вічний мудрець, що розповідаєш про минуле, І слухаєш кожну думку, кожне слово тихо. […]
У сутінках таємниця криється, Де мрії й думки вільно блукають. Серед ночі, коли зірки співають, Там серце відчувається живо. Таємниця — це ключ до вічного світу, Де слова мовчать, а душа співає. Вона — як та мелодія, що лине у серці, Та не може звучати на мові земній. […]
На чужині, ворожій, в полоні тяжкім, Українські сини страждають від злих чар. Далеко від рідної землі, серцем болючим, Вони згадують свій край, свій дім, свій жар. Там, у кайданах, темних і холодних, Вони змагаються з ворогом, з лицем смерті. Та в серцях їх віра горить як свіча ясна, […]
На полонині, де вітер вільний віє, Де небеса синьо-голубі плавають, Там кожна травичка, там кожна квітка, Наче відгомін музики, котиться. Степові простори, як моря безкраї, В них козацькі душі вільно пірнають. Тут солов'ї співають увесь день, І дерева шепочуть про кохання. На полонині, де вічність співає, Де серце […]
Українська мова, ніжна і звучна, Мова, що лине, як пісня весняна. Її слова, мов роса на траві, Розкривають душу, неначе квіти в саду. В ній є мелодія, як звуки скрипки, Що линуть від серця до серця, ніжно й легко. Українська мова — це вітрила мрій, Що піднімають душу, […]
У серці моїм, як зірка на небі, Ти, моя кохана, завжди зі мною тут. Світло твоєї душі, ніжне і ясне, Заповнює життя, мов чарівний ласощі. Я завжди вірю в тебе, моя мила, Ти — моя опора, моя найбільша сила. У важкі часи та в радісні дні, Ти — […]
На козацькім степі, де вітер вільний віє, Битви великі козаки ведуть. Мужність і честь, як свічка, їх світить, Українські козаки в боротьбі відьміть. За свободу, за правду, за рідну землю, Вони встають на бій, як сталеві стовпи. Борці за волю, вони йдуть уперед, Відчуваючи в собі сили невперед. […]
На дні ріки, де степові вітри грають, Запоріжжя встане, немов дух боротьби. Січ – майданчик вольний, де сонце сходить, Де козацька душа сильна, як стихії. Серце козацьке в грудях героїв б'ється, На землі Дніпра, де вільна ріка тече. Тут воля плекається, як квітка розцвітає, Серед степового вітру, щедро […]
У серці людини, як світанковий промінь, Любов розцвітає, як квітка на весні. Велика сила, що в серцях заглиблена, Любов — вогник, що в нас вічно запалений. Іде вона через час, як ріка в долину, Любов надійна, як високе гориноння. Сплітає ниті долі, мов дивний роман, Любов — відданість, […]
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.