Воля

Котить хвилі по морю.
Вітри буйні по полю.
Сонцем пече, спекою.
Вже летить до нас лелекою.

Виграє в лузі із квітами
Сріблом в річці, самоцвітами.
Із землі росте до неба…
Здогадатися нам треба.

Що жаданніше за все?
Що нам треба над усе?
Воля ,та що як роса…
Принесла до нас гроза.

Прокотилася землею
Зайнялась в небі зорею.
Вже не вбити не зламати.
Душу аж ніяк не залякати!
Світлана