Вона була йому «ніхто»,
Тому і серце не боліло.
Яке йому до того діло,
До кого сіла у авто?
Де прокидалася і з ким,
Чи міцну каву пила вранці,
Хто грів її тоненькі пальці
І пригощав вином терпким.
Він не читав її очей,
А в них відкрите листування,
Про нерозділене кохання
І гіркоту чужих ночей.
Вона ж була йому ніхто…
Так зручно, хто його осудить?
Нічні зітхання не розбудять
І в шафі не її пальто…
Барчук Р
27.09.22
Барчук Раїса
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
