її я бачу уві сні
її я чую крізь свої страждання
вона для мене наче сонечко в пітьмі
промінчик світла в бурі нездоланній
якби я міг побачити її в житті
то все для мене стало б подоланим
але плекаю сподівання в своїй душі
і тихо мрію вмерти з цим стражданням
бо навіть так, залишившись у тьмі
у вихорі своїх нездійснених,
мрійливих сподіваннях , я маю змогу
знов побачити її, у сні , жалкуючи
про те , що був я надто необачним
тепер із болем згадую ті дні
коли була вона зі мною разом.
Руслана
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
