Вона з‘явилась несподівано,
як з‘являються у небі зірки,
як спалахує вогонь,
як трапляється щось неймовірне.
Як усьому нереальному, їй була присутня казковість.
Чи то у ту казковість я закохалась,
чи то у її неземні очі та солодкі промови, та одне мені було зрозуміло:
Вона – та людина яку я шукала.
Вона – та зоря що увечері перша палала.
Вона, саме вона, ніхто більше в цілому світі.
Тільки вона, дарувала той спокій і приємну посмішку.
Вона змусила квіти розквітнути у полі.
У полі моєї душі, що так жадала любові.
Я б ладна була цілий світ згорнути, аби
чути цей сміх, чудовий сміх пташки, що
довірила мені свої крила.
А я все не вірила і кожного разу питала пташку чи є вона справжньою.
Леді К