Вона така тепла, як подих весни,
І ніжна, як квітка тієї пори.
Та маска її, як зимня пора,
Надягнута міцно, кришталева роса.
На ніжній стеблині доброї душі,
Що ховає і світло, і тінь.
Ніжність і сила зриваються в грім,
І погляд її — розгадка до мрій.
Злата
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська