Вона

Вона завжди любила слухати
Музику із глибоким сенсом
І своїми постійними рухами
Щохвилини тривожила сенсор.
Вона любить на зорі дивитися
І гадати, де є Всевишній,
У очах її можна втопитися,
А волосся із запахом Вишні.
Вона любить трішки помріяти
Про кохання, про дім, про вічне,
І мрійливі думки розвіяти
Ій буває проблематично.
Вона наче відкрита книга,
Та не кожен її зрозуміє.
Перед нею розтане крига,
Біля неї душа німіє.
Насолоджується самотністю,
Хоча прагне любові і вірності,
За дитячою безтурботністю
Заховалося стільки ніжності.
Дивна діва, дарунок ночі
Лиш вона може так дивитися
Лиш її загадкові очі
Мені не припиняють снитися.
Андрій