Вона

Вона обожнювала каву з самого ранку. Хоча любила вона вставати о сьомій, а підіймалась біля дванадцятої.
Її парфуми відчувались довгим шлейфом по вулиці. Вона обожнювала кав’ярні, розумних людей та довгі балачки про цікаве. Вона обожнювала читати книги, але жодну вона не прочитала до кінця. Вона обожнювала червоне сухе вино, але вона ніколи не відмовлялась від сидра чи джина в компанії друзів. Хоч і полюбляла спати, але завжди казала, що «життя одне, проспим і нічого не побачимо». Вона частенько згадувала своїх колишніх. Сумувала бо боялась втратити щось цінне. Те, що їй ніколи не подарують ні за які гроші світу. Вона занадто щира з всіма. Занадто доброзичлива. Вона не була егоїсткою – ніколи… Цікава. Її називали «космос» і їй ніколи не подобалось це слово. Хоча в ньому вона бачила інший сенс. Вона була прикладом для інших. Чоловіки їй часто говорили компліменти, але вона ніколи не сприймала їх. Їй потрібно було бути для себе такою. Вона хотіла бачити себе такою. Вона заслуговувала на більше, а їй завжди доводилось робити те що вона не любить. Вона була справжньою, єдиною і найкращою. Тільки одне, але…

Іващенко Валерія