Вона

Вона проста вчителька літератури,
яка живе собі, не переймаючись зовсім,
що я одержимий її запахом, поглядом та стилем.
Що я мрію спостерігати, як вона їсть, п‘є та дихає.
Як вона думає про життя і погоду,
красується перед дзеркалом думаючи,
що одіти завтра на роботу.
Я просто хочу бачити її очі, які усміхаються та радіють від кожної хвилини життя.
Розмовляти на літературні теми,
які роблять з мене творця.
Я готовий на все,
лише б вона подивилась на мене,
як на митця.
Читати вірші та вдавати із себе фанатичного читця,
затримуючи її увагу та милуватись кожним контуром її лиця.

…І ось кінець уроку,
тебе розриває, за вікном листя облітає,
поглинаєш у думки й фантазії свої,
та зариваєшся у дурні історії.

Барен