А знаєш, коли все мине,
Що залишиться від мене?
Коли хижий відступить страх,
Що читатимеш в цих очах?
Полетіли в тепло журавлі.
А ми завмерли в цій зимі.
І лишилась примарою постать німа,
Тих осель яких більше нема.
Там дитячий веселий сміх
Відлетів разом з клином птахів.
І в порожніх кімнатах ще довго лула
Голоси тих, кого вже нема.
По шматочках себе зберу.
Почуття в рими слів сплету.
Головне, щоб лишився хтось біля мене,
Коли довга зима мине.
Ольга Вінтер
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
