Що необхідно – все у мене є!
Ранкове Сонце із-за обрію встає…
А ввечері виходить Місяць…
Молочний Шлях блищить, як Світоч…
Ще Зорі – подруги мої,
Красою світяться в пітьмі…
Знімають тугу, важкість дум,
Розсіюють осінній сум…
І Вітер – славний чарівник,
Між Неба вічний мандрівник.
Свободу він несе на крилах,
Дає мені надію й силу!
І Дощ, що зрошує з Небес,
Квіткова клумба, Всесвіт весь…
Сади, ліси, дерева, квіти…
Оточення моє привітне.
Земні, незвичні чудеса…
І так, Любов! Горять серця…
ND💞
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
