Біленька хата, що стоїть край лісу
Здригнулася від вибуху ракети
І задихнулась в димовій завісі,
Ковтала сльози вже за крок від смерті.
Та встояла, лише шибок позбулась,
Ще з даху шифер полетів додолу.
Зіниці вікон дивляться похмуро.
Та не одну її спіткала така доля.
Настане мир і всі оселі наші
Ми відбудуєм, доведем до ладу.
Всміхатимуться знов біленькі хати
І стане Україна іще краща.
2022 р.
НЕОНІЛА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
