Встав і пішов.
А де «до побачення» ?
Я сподівалась що це кохання,
Що це побачення.
А ти як вогонь, який палає,
Не загасити.
Встав і пішов,
Ти просто не вмієш любити.
І що тут такого?
я просто з колишнім обнялася
Немає нічого дивного,
я ж з ним не цілувалася.
Бувають такі почуття,
Не подолати.
Так, ніби зав’язані очі,
Хотіння кричати.
А ти пішов, тай нехай.
Не захотів говорити.
Помада забруднила келих,
Не тобі з цим жити…
ЛАРИСА ЗАКІЄВА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
