Хтось кохає сині очі, в них він бачить океаны, тоне, плаває, пірнає, він наївний без омани.
Хтось кохає гарне тіло, він немов скульптуру бачить, кожну лінію кмітливо, він по своєму зазначить.
Хтось, аби не кожен другий, так сопиться, ДУПА, ГРУДИ, скаже мавпа не розумна, що не бачить той натури, дивовижної, крихкої, гарної немов картина, люблять форму, люблять звірі, аби хто, та не людина.
Не люблю я, бо нікого, але щось то полюбляю, унікальний погляд в зорі, хід думок в який пірнаю, як по списку очі, личко, гарне тіло, влучні жарти, дівчину харизматичну, яку важко відшукати, а якщо б писала вірші, мої очі би палали, не знайшов такої статі, не знайшов, своєї дами.
Рустам Богушевич
Всі по різному кохають
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська