Втрачаючи глузд

(на новини від 04.08.2023)

Дивне пішло зараз життя -
Тиша, та все ж іде війна.
Плачеш без болю і без жалю,
До безнадійності чекання.
Плани, неначе у скалу,
Всі упираються в війну.
Перед очима метушня:
Події, люди і місця.
Новинами мозок зʼїдає,
Та в них нічого не вражає.
Міст атакують! Ну і що?
Танкер підбили! Все одно.
Прорвали десь там оборону.
Клас! Але що дає це знову?
Допомагає взагалі
Це зрозуміти вже «коли?»
Байдужість і несприйняття.
А хтось віддав за це життя.
Хтось, щоб зʼявилася новина,
Життя поклав, в бою загинув.
Хтось за «не змінює нічого»,
В бою залишив свою ногу.
Коли приходить розуміння,
Впадаєш в нове божевілля,
Бо вже не знаєш взагалі:
Ти у війні, чи в стороні…