Втрачене покоління

Я був на ринку із серцями,
Там торгували багачі,
Там збоку бавляться піснями,
Бо серцю слово до душі.
Я там ходив, бродив я днями,
Зустрів не мало відчайдух,
У них лиш дірки у карманах,
Запал в очах та сильний дух.
Асортимент тут божевільний,
І етикеток не злічити,
Хтось сильно хоче бути вільним,
А інші болі пережити.
Лиш є тут певна дивина,
Бо всяке серце обираєш,
Не все купити можеш, знаєш,
Бо щось не кориться душа.
Там роздавали збоку розум,
Черга стояла до воріт,
Стояв величний чорний лозунг:
«Ум – то нації є цвіт».
Тут був народ, ось тут шуміло,
Та я йшов далі, у блакить,
День все хмурився і темніло,
Та я замислився на мить,
Серця й уми, це все нам треба,
Але де є людяність, де жаль,
Де радість від нічного неба,
Де доброта і де печаль.
Народи з розумом я бачив,
Націй із серцем досхочу,
«Людина» зникла з передбачень,
А вже про людяність мовчу…
Isa