Ще вчора тут було усе знайоме,
Ще вчора ми верталися додому.
Ще вчора навіть те, що так вагоме
Нам здається, не потрібне вже нікому.
Ще вчора ми дивилися на хмари,
Ще вчора в небі там пташки літали,
Ще вчора діток міцно обіймали,
Ще вчора всі в коханні потопали.
Ще вчора ми могли ось так сказати,
Ще вчора не усе могли прощати.
Ще вчора, нам здавалось. щось даремно,
Ще вчора… а сьогодні всюди темно.
Сьогодні – не вертаємось додому,
Сьогодні – ну або 100 літ потому…
Сьогодні – так мінливо, неспокійно,
Сьогодні – так не буде вже постійно…
Ми зможем цю навалу подолати,
Ми вмієм дуже щиро пробачати.
Щоб завтра було в кожного сьогодні
Ми вірим – закінчаться дні холодні!
Втрачене сьогодення
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська