Вчора зустріла маму я,
Загиблого на війні солдата,
Голубка сивочолая моя,
Я… Я не знала як її втішати.
Її щасливе життя на “до” і ” після”,
Назавжди війна розділила проклята,
Лиш посмішку рідну приємну синівську,
Мама в спогадах зажди буде пам’ятати.
Душа і серце рветься на шматки,
Від непоправної втрати і невгамовного болю,
Щодня в Україні хоронять батьки,
Синів, що життя віддають за нашу свободу і волю.
16.09.2022.
Віра Дукач.
Віра Дукач
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
