Відлуння реальності

Ехо реальності, сум’яття думок,
Універсум тиші, кристалічний біль.
Нитка роздумів перетинає кордон,
Вихор емоцій — як незрима душа.

Сад відображень, що рясніє сльозами,
Вітри, що носять невимовний біль.
Парадокс існування — в тінях відчаю,
Невловимий момент відчуттів на межі.

Переплетіння долей у світі мовчання,
Кристалізація думок, що не розпадаються.

milahvl