Відлунням я пройдуся по душі,
Торкнуся струн твого терпіння знову.
Не плач молю,благаю не кричи,
Я знаю яку відчуваєш втому.
Тебе здолати сили не найду
І не найду я сили пробачати.
У нас ще є час віднайти весну,
Але спливає він потрошку.
Відлунням слово моє відлетить
Й об стіни твоїх заперечень відіб’ється.
Твій голос знов захопливо тремтить,
А я більше люблю коли смієшся.
Любава Волошин
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
