Відмова від рабства

Мене називають безбожником й
грішним,
Бо щиро я вірю у Рудних Богів.
За те що відмовився хрестик носити,
Сказали що буду у пеклі горіть.

З дитинства я чув про єдиного Бога,
Що він усіх любить, життя дарував.
Та тільки як хочеш тієї любові,
Ти бійся гріха, і рабом проживай.

Усе життя маєш прожити в покорі,
І навіть не думать ,що ще є Боги.
А як тільки сумніви з'являться трішки,
До церкви іди там прочистять думки.

Учити молитви, які лиш навчають,
Як жити в страху і стражданнях земних.
А тільки подумав про щастя й достаток,
То значить з нечистим ти дружбу водив.

Чому агресивно попи реагують,
Коли їм кажу про світ Праві і Навь.
Вони забувають про Боже писання,
клянуть матюком,що аж вуха тріщать.

Не хочу я вірить в єдиного Бога,
Бо чесно скажу це якась маячня.
Я краще звернуся до Рода, Сварога,
Що світ наш створили і дали життя.